Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430.13

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430.13 + Х2(4Укр)430.13

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)414

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)430

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)414

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюється історія Галицько-Волинської Русі від початків складання її території до часів занепаду. Розглядаються літописні племена Західної Русі, виникнення міста Володимир, а також передумови об'єднання і причини розпаду Галицько-Волинського князівства. Аналізуються зовнішньополітичні відносини волинських князів з Візантією, Угорщиною, Польщею, Мазовією, з Литвою і ятвягами. Відображаються культурні явища і процеси: містобудування, архітектура, прикладне і образотворче мистецтво, писемність, освіта, література, історіографія тощо.

Монографію присвячено проблемам формування незалежної української держави. Розглянуто суспільно-політичні, соціально-економічні та культурні процеси трансформаційного періоду. Детально проаналізовано традиції національного державотворення за часів Київської Русі, а також у другій половині XVI - XVIII ст. Охарактеризовано діяльність культурно-просвітницької інтелігенції у середині XIX ст., а саме: В.Білозерського, М.Костомарова, М.Гулака, П.Куліша, Т.Шевченка, М.Драгоманова та ін. Значну увагу приділено військовому співробітництву нашої держави з країнами СНД, АСЕАН, Близького Сходу, Перської затоки та НАТО.

На прикладі історії Галицько-Волинської Русі висвітлено бойові та похідні порядки руського війська в ХІІ - ХІІІ ст., які відображали загальний стан військової справи, воєнного мистецтва, стратегії й тактики давньоруської народності. Підкреслено, що ці порядки відповідали аналогічним явищам у європейських країнах.

На примере истории Галицко-Волынской Руси освещены боевые и походные порядки русского войска в ХІІ - ХІІІ ст., отображавшие общее состояние военного дела, военного искусства, стратегии и тактики древнерусской народности. Подчеркнуто, что эти порядки отвечали аналогичным явлениям в европейских странах.

Розглянуто основні етапи розвитку військової справи у Київській Русі в XII - XIII ст. Охарактеризовано склад і комплектування війська, проаналізовано особливості стратегії та тактики ведення бойових дій, наведено відомості про князів-полководців. Встановлено бойові та похідні порядки давньоруського війська, розглянуто стратегію оборони державних рубежів, фортифікації міст і замків, методи облоги та захисні знаряддя. Наведено відомості про зовнішніх ворогів Київської Русі - половців, угрів, поляків, литовців, монголів. Висвітлено уявлення давньоруських літописців та літераторів часів удільної роздробленості про військову справу та мистецтво ведення війни (на матеріалах Київського літопису другої половини XII ст. Іпатіївського ізводу).

Рассмотрены основные этапы развития военного дела в Киевской Руси в XII - XIII ст. Охарактеризованы состав и комплектование войска, проанализированы особенности стратегии и тактики ведения боевых действий, представлены сведения о князьях-полководцах. Установлены боевые и походные порядки в древнерусском войске, рассмотрены стратегия обороны государственных рубежей, фортификации городов и замков, средства осады и защитные сооружения. Приведены сведения о внешних врагах Киевской Руси - половцах, уграх, поляках, литовцах, монголах. Освещены представления древнерусских летописцев и литераторов времен удельной раздробленности о военном деле и искусстве ведения войны (на материалах Киевской летописи второй половины XII ст. Ипатиевского извода).

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел висвітлено основні етапи життя видатного державного діяча, полководця та дипломата Давньої Русі, галицько-волинського князя Данила Романовича Галицького (1201 - 1264 рр.), який сприяв об'єднанню східнослов'янських земель для відновлення Давньоруської Держави часів Володимира Монамаха.

Висвітлено виникнення й еволюцію давньоруської державності ІХ - першої третини ХІІІ ст. Розкрито соціальну суть і структуру держави в становленні й динамічному розвитку, порядок передання верховної влади (закони престолонаслідування), складання адміністративного і судового апарату. Описано характер верховної влади, одноосібні та спільні (дуум- і тріумвірати) форми правління на Русі.

Освещено возникновение и эволюция давнерусской государственности ІХ - первой трети ХІІІ ст. Рассмотрены социальная сущность и структура государства в становлении и динамическом развитии, порядок передачи верховной власти (законы престолонаследования), складывания административного и судового аппарата. Описан характер верховной власти, единоличные и общие (дуум- и триумвираты) формы правления на Руси.

Розглянуто стратегічні плани, тактику, воєнні та дипломатичні дії глав і членів різних князівських кланів (Мстиславичів і Ростиславичів, Ольговичів, Давидовичів, Мономашичів, галицьких Ростиславичів) у суперництві за Київ і загальноруську владу під час громадянської війни 1146 - 1151 рр.

Рассмотрены стратегические планы, тактика, военные и дипломатические действия глав и членов разных княжеских кланов (Мстиславичей и Ростиславичей, Ольговичей, Давидовичей, Мономашичев, галицких Ростиславичей) в соперничестве за Киев и общерусскую власть во время гражданской войны 1146 - 1151 гг.

Уперше в науці на підставі Хлебніковського списку наведено коментоване, доповнене дослідницькими статтями видання Галицько-Волинського літопису ХІІІ ст. - надзвичайно важливого та загалом єдиного джерела з політичної, соціальної, економічної та культурної історії Південно-Західної Русі, зокрема, її західних земель (Галицької та Волинської), зв'язків з іншими давньоруськими землями та зарубіжними країнами. Розглянуто композиції, джерела, жанрові та ідейні характеристики даного документа. На підставі узагальнення даних літературних джерел наведено докладний науковий коментар до літопису, а також іменний та географічний покажчики з даного питання. Подано карту Галицько-Волинської Русі ХІІ - ХІІІ ст.

Впервые в науке на основе Хлебниковского списка приведено комментированное, снабженное исследовательскими статьями, издание Галицко-Волынской летописи ХІІІ ст. - наиболее важного и, в целом, единственного источника по политической, социальной, экономической и культурной истории Юго-Западной Руси, в частности, ее западных земель (Галицкой и Волынской), связям с другими древнерусскими землями и зарубежными странами. Рассмотрены композиции, источники, жанровые и идейные характеристики данного документа. На основании обобщения данных литературных источников предложен подробный научный комментарий к летописи, а также именной и географический указатели по данному вопросу. Помещена карта Галицко-Волынской Руси ХІІ - ХІІІ ст.

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних джерел висвітлено життєвий шлях Д.Р.Галицького (1201 - 1264 рр.) - видатного державного діяча, полководця і дипломата Давньої Русі, галицько-волинського князя. Розглянуто його діяльність щодо об'єднання східнослов'янських земель, відновлення цілісної давньоруської держави часів Володимира Мономаха.

На основе обобщения отечественных и зарубежных источников освещен жизненный путь Д.Р.Галицкого (1201 - 1264 гг.) - известного государственного деятеля, полководца и дипломата Древней Руси, галицко-волынского князя. Рассмотрена его деятельность по объединению восточнославянских земель, обновлению целостного древнерусского государства времен Владимира Мономаха.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)4-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію зовнішньої політики Київської Русі. Проаналізовано договірні відносини галицьких і волинських князів з іноземними правителями у ХІІ - ХІІІ ст. Охарактеризовано зовнішню політику Романовичів у роки об'єднання Волині з Галичиною. Розглянуто стосунки галицьких і волинських князів із Литвою. Увагу приділено міжкнязівській дипломатії, зокрема, внутрішній дипломатії Південної Русі початку роздробленості, відносинам між князями на початку міжусобної війни на Русі (1146 - 1151 рр.), дипломатичному суперництву за старійшинство, князівським кланам в дипломатичних змаганнях за Київ наприкінці 1140 - на початку 1150 рр., договірним стосункам між князями в 1150 - 1160 рр. Обговорено проблеми влади та старійшинства після смерті Ізяслава Мстиславича в 1154 р. Описано дипломатію двох осередків влади в державі у 1170 - 1190 рр., внутрішню дипломатію Південної Русі напередодні навали орд Батия.

Освещена история внешней политики Киевской Руси. Проанализированы договорные отношения галицких и волынских князей с иностранными правителями в ХІІ - ХІІІ вв. Описана внешняя политика Романовичей в годы объединения Волыни и Галиции. Рассмотрены отношения галицких и волынских князей с Литвой. Особое внимание уделено межкняжеской дипломатии, в частности, внутренней дипломатии Южной Руси начала дробления, отношениям между князьями в начале междуусобной войны на Руси (1146 - 1151 гг.), дипломатическому соперничеству за старейшинство, княжеским кланам в дипломатических соревнованиях за Киев в конце 1140 - в начале 1150-х гг., договорным отношениям между князьями в 1150 - 1160-х гг. Освещены проблемы власти и старейшинства после смерти Изяслава Мстиславича в 1154 г. Рассмотрены дипломатия двух очагов власти в государстве в 1170 - 1190-е гг., внутренняя дипломатия Южной Руси накануне нашествия орд Батыя.

Висвітлено історію України від найдавніших часів до сьогодення в загальному контексті світової цивілізації: періоду Стародавньої доби, Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, литовської та польської епох, створення та ліквідації козацької держави, правобережних та західноукраїнських земель в останній чверті XVII - XVIII ст. та під владою Австро-Угорської імперії, в роки Першої світової війни, української революції, революційно-визвольного руху на західноукраїнських землях, в часи утвердження тоталітарного ладу, Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, повоєнного десятиріччя, наростання системної кризи тоталітарного ладу, утворення та утвердження незалежності України.

Освещена история Украины от древнейших времен до современности в общем контексте мировой цивилизации: периода Древней эпохи, Киевской Руси, Галицко-Волынского княжества, литовской и польской эпох, создания и ликвидации казаческого государства, правобережных и западноукраинских земель в последней четверти XVII - XVIII вв. и под правлением Австро-Венгерской империи, в годы Первой мировой войны, украинской революции, революционно-освободительного движения на западноукраинских землях, в годы утверждения тоталитарного строя, Второй мировой и Великой Отечественной войн, послевоенного десятилетия, нарастания системного кризиса тоталитарного строя, создания и утверждения независимости Украины.

Уперше в українській історіографії досліджено історію української дипломатії. На підставі різноманітних джерел, зокрема, архівних, у нарисовій формі розглянуто відносини України з дипломатичними службами та головами урядів інших держав. Висвітлено історію українських земель як об'єкта дипломатичної боротьби різних держав у певні історичні періоди України, зокрема, Київської Русі, Галицько-Волинського князівства періоду 1917 - 1920 рр., міжвоєнний (1921 - 1939 рр.), а також період дипломатичної історії Другої світової війни (1939 - 1945 рр.). Проаналізовано особливості повоєнної дипломатії Української РСР, а також зовнішньої політики незалежної України. Наведено іменний покажчик видатних представників української дипломатії.

Впервые в украинской историографии исследована история украинской дипломатии. На основании разнообразных источников, в частности, архивных, в форме очерков рассмотрены отношения Украины с дипломатическими службами и председателями правительств других государств. Освещена история украинских земель как объект дипломатической борьбы различных государств в определенные исторические периоды Украины, в частности, Киевской Руси, Галицко-Волынской Руси, период с 1917 - 1920 гг., межвоенный (1921 - 1939 гг.), а также период дипломатической истории Второй мировой войны (1939 - 1945 гг). Проанализированы особенности послевоенной дипломатии Украинской ССР, а также внешней политики независимой Украины. Предложен именной указатель выдающихся представителей украинской дипломатии.

Детально охарактеризовано Галицько-Волинський ізвод ХІІІ ст. - зведення повістей, присвячених воїнським і мирним діянням дітей та онуків засновника Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславича. Визначено ідейну спрямованість ізводу, яка полягає в апології сильної, не обмеженої боярською опозицією, князівської влади Романовичів. Зазначено, що автори ізводу дали гідну оцінку боярській опозиції, її антидержавним діям, злочинам проти панів та народу.

Детально охарактеризован Галицко-Волынский извод ХІІІ ст. - собрание повестей, посвящённых воинским и мирным деяниям детей и внуков основателя Галицко-Волынского княжества Романа Мстиславича. Определена идейная направленность извода, заключающаяся в апологии сильной, не ограниченной боярской оппозицией, княжеской власти Романовичей. Отмечено, что авторы извода дали достойную оценку боярской оппозиции, её антигосударственным деяниям.

Розглянуто питання вітчизняної історії з найдавніших часів до кінця XVIII ст. в контексті європейського цивілізаційного процесу. Значну увагу приділено культурі Київської Русі. Проаналізовано європейську політику південно-західної Русі ХІІ - ХІІІ ст., політичні відносини Великого князівства Литовського з Кримським ханатом у 1533 - 1540 рр. Описано особливості дипломатичного ритуалу великих посольств від Речі Посполитої до Османської імперії у XVII ст. Висвітлено військове співробітництво та політичну взаємодію Запоріжжя та Речі Посполитої у 1686 - 1689 рр., колонізаційну політику Стамбула на Придунайських землях у XVIII ст. Розкрито методологічні аспекти дослідження політичної культури еліти української козацької держави.

Рассмотрены вопросы отечественной истории с древнейших времен до конца XVIII ст. в контексте европейского цивилизационного процесса. Значительное внимание уделено культуре Киевской Руси. Проанализированы европейская политика юго-западной Руси ХІІ - ХІІІ ст., политические отношения Большого княжества Литовского и Крымского ханата в 1533 - 1540 гг. Описаны особенности дипломатического ритуала больших посольств от Речи Посполитой до Османской империи в XVII ст. Освещены военное сотрудничество и политическое взаимодействие Запорожья и Речи Посполитой в 1686 - 1689 гг., колонизационная политика Стамбула на Придунайских землях в XVIII ст. Раскрыты методологические аспекты исследования политической культуры элиты украинского казаческого государства.